Про що плачуть егоїстки... |
| Среда, 07 Января 2009 Года |
|---|
 02:45 | 
| | |
| Ти мене колись доб*єш.....я вже нічого не розумію...відключаю мозок,а все рівно думаю....я думала,що розбираюсь в людях..а натомість бачу , що я не розумію НІЧОГО....як мені розуміти дзвінок посеред ночі з проханням перевірити почту,де знаходжу це:
Кто...кто...кто здесь?
В груди моей жгучая смесь
Всё кипит и бурлит
И во мне всё живёт и не спит
Целый день я такой
Будь безумной со мной
Кто...кто...кто я?
Уйди,не трогай меня
А не то я завою
Завладею тобою
Не смотри, я прошу, не надо
Дай мне выпить хламидомонада
Я хочу тебя сильно любить
Но внутри меня зло сидит
Оно меня потихоньку снедает
И рассудок мой как вода утекает
Я люблю тебя ,но это опсано!
Я убью тебя и это прекрасно!
О нет я теряю себя!
То что внутри побеждает меня
Беги...ПРОШУ БЕГИ!!!
КТО...кто..Кто же теперь я!?
ХаХаХА...протеже маньяка...
я скоро тронусь....
| | |
| Вторник, 06 Января 2009 Года |
|---|
| 13:34 |
| | |
| Любов - найвища степінь егоїзму. Вона робить нас такими егоїстами,що ми не помічаємо більш нічих переживань,нам байдуже до всього,бо ми кохаємо і якщо нас не кохають,то вони свині,просто нічого не розуміють,і навіть думка не майне,що може твоє кохання - не найголовніше,не центр всесвіту...не тільки у тебе є здатність відчувати біль....так кохання робить нас егоїстами,хоч ми і створюємо собі маску доброзичливих і співчутливих...а насправді
в мене хоча б є сміливість це визнати
| | |
| Воскресенье, 04 Января 2009 Года |
|---|
| 17:12 |
| | |
| Скоріше треба тікати в Київ,подалі звідси
| | |
| Суббота, 03 Января 2009 Года |
|---|
| 21:20 |
| | |
| Давайте посміємося з мене разом...ха-ха-ха....яка ж дурненька дівчинка.....мріяла??? отримай!!!
Сьогодні з самого ранку до мене прийшов Розумник....ми весь день провели разом....він , як і раніше готував на моїй кухні...а я посміхалася..він залишився, щоб готувати для мене...я й раділа..вчора він розчарувався в Соньці...дійсно..він побачив її хлопця...такий засмучений був...навіть не залишився на геніальну тусню вчора в мене...
зато зранку прийшов)))всі пішли , а він залишився.... і просто банально хотів мене..... знаєте..я плачу,бо мені було страшно..ні я не плачу.... просто я випила..... і мене лякає він...мій друг банально хтів мене трахнути...гарно,правда? тільки коли я вблагала його, він відпустив мене...тварина...а мені нікому це розповісти..бо я ж посміхаюсь завжди))) ха-ха...все круто....))) я почуваю себе м*ясом..ха...немає грошей на рахунку, щоб хоть хтось допоміг......це ж ненормально.... я дійсно варта щастя...я не прагну жаллю..ніколи..просто хочу з кимось поговорити...а воно все не йде...більше не буду пити сьогодні..
| | |
| Вторник, 30 Декабря 2008 Года |
|---|
| 02:13 |
| | |
| Тик-так..тик-так….время смееться-выбор за тобой..
Будь победой..будь моей волной…
Я стою…ветер - волосы..и ,качая черные полосы,
Я сегодня выбираю…смех…спасу или стреляю…
Смелый песок…что-то с голосом…по волнам ноги босые..
Я и ветер..а за нами..то ли штиль,то ли цунами…
Не кури…здесь же лирика…весь туман – моя истерика..
Тик – так….тик-так…время наш враг?выбор за вами..
Либо спастись..либо цунами….
Сквозь пальцы песок – до самой луны…
Дети кричали что-то про образы…
Пустыня….здесь нет никого…Мокрые волосы..
Бред мой….мираж…ни капли воды…лишь верхушки разбитой кормы…
Пристань – песок….воздух- курок…
Что выберешь ты? Тик-так…тик-так..
Заешь, что идет за мной….
Я смеюсь…выбор за тобой…..
Руки вверх! Играем в прятки…
Бойся….плачь…у-б-е-г-а-й..
Мой причал….здесь нет мечты….только верхушки разбитой кормы…
Выбора нет! Это все миражи…я упаду..памяти нет…
Слезы…вот и все цунами.. спятить не дам, и не тронусь мозгами…
Вытри время…оно того не стоит….и я стою мало, хотя чего-то стою..
Что я? Не могу сказать…
Мечта о свободе….рождена летать…..
| | |
| Понедельник, 29 Декабря 2008 Года |
|---|
| 12:20 |
| | |
| Мені вчора хлопчина пісню присвятив, так соромився,
мені аж не по собі стало...я й не очікувала,.,,а тепер задумалась...блін..я до нього дуже недбайливо ставилась...а тепер чомусь сумно...пісня дуже схожа на наші відносини....
Я здоров, свеж, светел, ну и чего так дико?
Боюсь будущего аж дышу тихо
Рекламный щит, случайный сквер, узор теней:
Всё в Москве напоминает о ней...
Что-то делать надо... что-то делать надо,
Я блуждал взглядом, искал пощады
Прочёл дорожный указатель вблизи меня,
Первую букву убрать и... станет её именем!
Смотри, как раз! И с этим намёком
Ледяной экстаз ошпарил сердце, щёки
И смотрел я ввысь терпя боль от ожога,
Чудо, свершись! не продержусь долго.
Ну и чего так дико,
Боюсь будущего аж дышу тихо...
Если б как радиосигналы
Она все мысли разпознала...
...Она все мысли разпознала
От Лужников и до трех вокзалов тупо
Я обыскал залы и около десятка клубов
Делал паузы в клубном хаосе, от Пресни до самой Яузы
Было трудно в толпе людей так хорошо одетых,
В клубной тесноте вечернего банкета
Где-то у Арбата, будет ли она там?
Да вот она, сама, совсем рядом!
Сердце набухло и подскочило к горлу
Ну, ни пера ни пуха, встал покорно
И с ужасом понял я что к ней иду
Кружится подо мной земля, встречай беду!
Если б как радиосигналы
Она все мысли разпознала...
...Она все мысли разпознала
Я был робок, серьёзен, это её смешило
С нелепым официозом и как-то через силу
Попросил (вот осёл), попросил о встрече
И понял что испортил всё, теперь легче
Пропади я пропадом! Но что толку в том?
Очнусь в метро потом, трижды проклятом
Провались я сквозь землю! И с какой целью?
Пленён я этим городом, вернусь по тонелю
И вот я спотыкаюсь, где-то лазаю
Ничего не помня кроме удивленных глаз её
Память вернулась, отхлынула кровь от лица
Боже, я договорился с ней встретиться!
Ну и чего так дико,
Боюсь будущего аж дышу тихо...
| | |
| Воскресенье, 21 Декабря 2008 Года |
|---|
| 02:18 |
| | |
| ZyaBeNyaTkO,
Ласкаво прошу))
| | | | 00:26 |
| | |
| I` ve got my freedom, freedom
But I don`t know how to cope with it..
It seems so hard to set you free…
I`m hopeless, am I?
Just stop thinking….and flying….
Up to the sky!!
You`re bad, I know it
You don`t deserve my memory….
Maybe it`s my weakness…but I just can` t get you out of my head
Get AWAY!!! Do you hear me!!
I hate wrighting about you in my diary…
You don` t need me anymore… Let me go…
My dream is to fly…
I must cope with it… I `m stronger…yeap
| | |
| Четверг, 18 Декабря 2008 Года |
|---|
| 21:27 |
| | Подарунок для нікчеми |
| - Нікчема! Нікчема!
- Коли сніг іде - не страшно..Густе марево сну, наче тютюновий дим..Він закриє все...всі недоліки людські, тоді світ здається чистим та досконалим...коли сніг - не страшно....
- Нікчема! І думки твої нікчемні...
- Можливо...та проте , що вже вдієш...вони як хмари - пливуть, я ними не керую...
-Хмари снігу?
- аякже..Світом правлять думки...Коли сніг - не страшно...
-Нікчемо, чого ти боїшся?
-Зникнути і нічого не зробити...Боюсь своїх думок...
-Боїшся снігу?
- Боюсь..
- Нікчема... тоді стрибай!
- мені страшно...
-Чому?
- Бо саме тоді я нічого вже не зроблю, я стану повітрям і ти вже нічого не вдієш з цим..
- Нехай!
- Ні. Я Хочу щось лишити по собі...Якщо вже мої думки нікчемні і серце моє б’ ється не в ритм із сонцем, то дай мені вже час зробити щось, щоб бути пам ’ятю.
- Ти на іншому відрізку секунди..ти величі не варта..
- Можливо, та проте , я хоть чогось варта...
- Що можеш ти ,нікчемо?
- Я маю Силу, я Вмію слухати тишу, я Вмію гріти думками, Я Вмію любити..
- Що кажеш ти ,нікчемо, о півночі,коли цей білий сон поволі накриває всі людські гріхи.. Кохати вмієш? Як?
- Та як дитина..
- І як же це?
- Та ні за що..Лише діти вміють любити вільно, просто. ні за що..за те, що ти є..І ти є поряд.
- Ти пам’ ятаєш про банальну річ: сніг тане, відкриваючи людському оку всю безсоромну правду. Вся омана зникає..коли круп’ є розкриває всі карти - секунди капають на заплямовану підлогу.... Ненавиджу нікчемність..
- Я витримаю. Я не варта величі, та я чогось варта..Я маю силу, і думки мої мов сніг..
- Я дарую тобі час.
| | |
| |
Профиль 
Личное сообщение 
Гостевая книга 
Стихи 
