А може це всього лиш гра?.. | | Понедельник, 15 Января 2007 Года | 23:36 | | | | | Нездійсненні мрії Всього лиш раз побачити тебе, Всього лиш раз до тебе посміхнутись, Влітку побачити, як сніг із неба йде І на дощу краплинку обернутись. Всього лиш доторкнутись до небес, Сказати те, що ще не говорила, Побачити початок, де кінець, Побачити лиш дружбу, де любила…
| | | 12:26 | | | | | Ти сказав, що ніколи не будеш моїм. Ти сказав, що мені не пробачиш. Я лиш слухала це, але серцем своїм відчувала, що більше мене не побачиш. Говорив, що ніколи не будеш прощать, що у серці лиш розчарування. Але звідки ми це зараз можемо знать? Почуттями керує кохання.
| | | 12:24 | | | | | Якби не Він Вона не вірила б в майбутнє, бо саме він примусив її побачити світло в кінці тунелю. Якби не Він Вона не пішла б на побачення всліпу після того, як сказала своїм друзям, що більше на таке не здатна. Якби не Він Вона не знала б, що можна перебігати вулицю в недозволених місцях; порівнювати свій ріст з його на міському стовпі;бути однієї миті в одному місці, іншої – в іншому .. Якби не Його наполегливість Вона так і сиділа б у своїй кімнаті, не помічаючи погоди за вікном. Якби не Його спостережливість Вона не помітила б, що реагує на найменші і зовсім не важливі дрібниці. Якби не Він Вона б забула, як це ні про що не думати і згадувати про свої проблеми вже на п’ятому поверсі. Якби не Він …
Якби не Він Вона так і не навчилася б просто бути собою.
Можливо для Нього усі їхні зустрічі, розмови, переписка не мають ніякого значення, але для Неї знайомство з ним дало її поглядам нове обличчя. Шкода, що Він лиш втратив сенс життя.
| | |
| Суббота, 04 Ноября 2006 Года |
12:04 | | | | |
| | | 12:03 | | | Життя знущання... | | Невже не бачу і не чую? Не хочуть і допомогти. Підтримки я вже не відчую І хочеться кудись втекти. Забутись світом і людьми, Не бачити і більш не чути… Голову в небо підійми… Минулого не повернути. Ти бачиш небо? А минуле? Ти впевнений,що ще живеш? Можливо нас лиш обманули? За що життя ти віддаєш? Ти знаєш? Ні,не знаєш. Залиш лиш погляд на прощання. Життя ти більше не впізнаєш. Це не життя. Це лиш знущання.
| | |
| Суббота, 28 Октября 2006 Года |
22:26 | | | | | В кімнаті тихо звучали крики старенького радіо.Вона спокійно сиділа у своїй замкненій кімнаті.Думала то про навчання,то про своє життя,минуле,майбутнє...То взагалі ні про що не думала...Думки змішувались в голові,неначе коктейль,та й вплив напевно мали такий самий.Їй хотілось чогось спокійного,цікавого і водночас нового,але не було нічого.Вона сиділа одна і дивилась поглядом сліпої людини... Прислухавшись до звуків,що лунали в кімнаті,почула про сьогоднішню зоряну ніч."...зірки падатимуть як ніколи.Ловіть свої бажання..." Раптом з"явилась думка.Єдина.Точна."А що як загадати бажання під час польоту зірки?Раптом здійсниться." Вона повернула голову,погляд потонув у темряві за вікном. "Де?"-Ловила вона поглядом обличчя нічного неба.-"Їх так багато!Яка ж з них впаде?..Ось!" Затамувавши подих,вона стиснула в руці оберіг і зі щоки скотилася сльоза. "Тільки б вірити...Потрібно просто вірити." Її тендітний силует потонув у тінях кімнати. Надворі у той вечір було хмарно.Зірок на небі не було...
| | | 13:00 | | | | | Сьогодні у мене з"явилась думка,що майбутнє існує! Тільки не для всіх... Тоді постає інше питання: чому для когось воно світле,прекрасне,сповнене бажань і надій... а в когось... в когось його взагалі нема... Можна подумати,що я з розуму зійшла або позбавлена будь яких бажань з заниженою самооцінкою,але це НЕ ТАК! Просто кому як не нам думати про тих,хто не має можливості жити так як ми? Чому світ побудовано так,що дехто живе щасливо,але один; дехто має багато друзів,але не бачить у цьому щастя,бо це не те,чого він прагнув... Я часто сама собі суперечу,сама себе не розумію... Здається все життя шукаю людину,яка б допомогла мені розібратись у собі,у почуттях,у світі... Але такої людини немаю. Я в пошуку... Можливо саме ти мені допоможеш) 
| | |
| Четверг, 26 Октября 2006 Года |
22:25 | | | | | От задумайтесь над тим,хто ми! Що станеться,коли люди зникнуть? Коли все зникне? Земля,планети,галактики,сонце... Що тоді залишиться???
Залишиться порожнеча...--->
А так не хочеться розуміти,що наші щоденні проблеми - це не проблеми,а всього лиш невирішені питання... І вони - це не найважливіше у нашому житті. Найважливіше - майбутнє! Інша справа,якщо постає питання:"Що робити,якщо майбутнього нема?"
| | | | |